Наукові інтереси

Історична поетика фольклору, динаміка фольклорної традиції, методологія концептуального аналізу вербальних текстів фольклору, інтегральне міждисциплінарне вивчення фольклору, усна історія, етнолінгвістика.

Оксана Кузьменко

Провідна наукова співробітниця, докторка філологічних наук

Інститут Народознавства НАНУ

Біографія

Оксана Кузьменко (1969). Кандидатську дисертацію за спеціальністю «фольклористика» захистила на спеціалізованій вченій раді Львівського національного університету ім. І. Франка у 2000 р. Живе і працює у Львові. Авторка академічного ілюстрованого збірника «Стрілецькі пісні» (Львів, 2005) та двох монографій «Стрілецька пісенність: фольклоризм, фольклоризація, фольклорність» (Львів, 2009), «Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн)» (Львів, 2018), співредакторка багатотомного збірника «Lemkowie, bojkowie, rusini – historia, współczesność, kultura materialna i duchowa» (T. V. Zielona Góra, 2015; T. VI. Słupsk, 2016). Стипендіят Каси ім. Ю. Мяновського ПАН (2008). Упродовж 2014–2017 рр. навчалася в докторантурі, по завершенні якої 4 вересня 2020 р. на спеціалізованій вченій раді Київського національного університету ім. Т. Шевченка захистила докторську дисертацію (монографію) за спеціальністю «фольклористика». З 2005 р. є членкою Фольклористичної комісії Наукового товариства ім. Шевченка, з 1998 р. виконує обов’язки секретаря цієї комісії. Її нинішні наукові зацікавлення знаходяться у полі семантико-структурного дослідження фольклорних творів, які відображають історичні віхи ХХ ст. Наукові інтереси: історична поетика фольклору, динаміка фольклорної традиції, методологія концептуального аналізу вербальних текстів фольклору, інтегральне міждисциплінарне вивчення фольклору, усна історія, етнолінгвістика.

Видання

Кузьменко О. Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн) : монографія / Оксана Кузьменко. – Львів : Інститут народознавства НАН України, 2018. – 728 с.

У монографії проаналізовано драматичне буття української людини у XX ст., уповні збагнути яке вдається через фольклорні концепти, що об’єктивізують різні життєві досвіди, практики та народні уявлення про світові війни і їхній наслідок – українські національно-визвольні змагання першої половини XX ст., Голодомор 1932-1933 рр. та повоєнні депортації. Уперше в українській фольклористичній науці па широкому джерельному матеріалі запропоновано новий метод дослідження історичного фольклору. Висвітлено тсоретико-мстодологічні засади поняття “фольклорний концепт”, що становить інструмент для розуміння багатошарових смислів фольклорної мови, якою вербалізовано суспільно-історичні колективні знання про травми минулого.
Виділено 12 концептів (війна, молитва, смерть, ворог, мати, туга, радість, страх, дім, неволя, могила, Україна), які постають як постійні інформаційні знаки пам’яті та фігурують у прозових і пісенних текстах різних фольклорних жанрів. З їхньою допомогою відображено емоційно-образну панораму унікальної історії простих людей: їхні страждання і героїчні чини, поразки і перемоги на тлі важкої доби політичних змін та тоталітарних злочинів. Запропоновано механізм виділення концептів через структуру покажчиків, що дає можливість синтезувати універсальні знання про світові збройні конфлікти, про ворога й героя, про простори рідного краю та неволі, про символи української держави. Книга пропонує нове прочитання сучасних необрядових текстів фольклору, які функціонують упродовж XX – початку XXI ст.
Для фольклористів, етнологів, культурологів, лінгвістів, соціологів, фахівців з історії України, усної історії, жіночих студій, етнофілософії, психології, усіх дослідників та шанувальників української духової культури.